- тучний
- —————————————————————————————ту́чнийприкметниквгодований—————————————————————————————тучни́йприкметникдощрідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
тучний
Смотреть что такое "тучний" в других словарях:
тучний — I тучн ий а/, е/, рідко. Великий, але короткочасний, з грозою (про дощ). II т учний а, е, розм. 1) Добре вгодований, гладкий (перев. про тварин). || Густий, буйний, соковитий (про рослини). 2) Жирний, родючий (про землю, ґрунт) … Український тлумачний словник
тучний — на, не, Пн. Товстий, грубий, жирний; добре вгодований … Словник лемківскої говірки
тучність — ності, ж., розм. Властивість за знач. тучний … Український тлумачний словник
грозовий — (із грозою), грозяний, тучний (про дощ) Пор. буряний … Словник синонімів української мови
родючий — 1) (про землю, ґрунт), у[в]рожайний, плідний, плодючий, плодовитий, дорідний; ядерний, жирний, ситий, ситний, масний, тучний, тлустий (з великим умістом поживних речовин) 2) див. урожайний 1) … Словник синонімів української мови
тлустий — товстий, жирний, тучний, грубий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
